ДУРІ́ЙКА, и, ж.
1. (Lolium temulentum). Однорічний бур’ян, що росте серед хлібних злаків і льону. Дурійка засмічує овес, ячмінь, озиму та яру пшеницю.
2. діал. Дурман. Надзорці, мов наївшись дурійки, бігали вулицями (Фр., V, 1951, 416).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 438.