ДІАГНО́СТ, ДІАГНО́СТИК, а, ч. Лікар, який особливо успішно ставить діагнози. Професор Харловський був найпопулярніший у місті діагностик (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 118).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 293.