ДІАПОЗИТИ́В, а, ч. Фотографічний знімок на спеціальній прозорій плівці або склі, призначений для показу зображень на екрані за допомогою проекційного ліхтаря. Бесіда супроводжується діапозитивами, які демонструються автоматично, відповідно до дикторського тексту (Веч. Київ, 18.1 1958, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 295.