ДІЖНИ́ЦЯ, і, ж., розм. Невелика діжка (у 1 знач.). Все захаращено.., заставлено різним начинням, боднями, діжницями (Стельмах, Хліб.., 1959, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 301.