Що oзначає слово - "діло"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ДІ́ЛО, а, с., розм.

1. Робота, заняття людини, пов’язані з розумовим і фізичним напруженням. Як діла нема дома, піде було блукати по селу (Кв.-Осн., II, 1956, 472); Несімо прапор справи нашої в дужих руках, ..не відділяймо сло́ва від діла… (Коцюб., І, 1955, 170); // Наслідки цієї діяльності. Коваль радісно глядить на своє діло, любується ним кілька хвилин, а потім дає в руку сусідам (Фр., IV, 1950, 193); Робота йде. Ось-ось незабаром закінчать. Тоді покажуть усім, не будуть уже таїтися. Аби лише вийшло діло (Головко, І, 1957, 191).

2. чиє. Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиєсь завдання; справа. — Що не кажи, а не панське діло біля землі ходити (Мирний, IV, 1955, 251); — Заходь, хто бореться за революцію, за робоче діло..! (Панч, II, 1956, 271); В славних трудових ділах хліборобів України, як сонце у краплині води, відбивається відданість радянських людей любимій Батьківщині, ленінській партії комуністів (Рад. Укр., 4.УІІІ 1959, 1).

3. розм. Ділова потреба. — Та ще послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе (Котл., І, 1952, 108); Тут уже втрутився до цієї справи я і дозволив їй [молодиці] іти за своїм ділом (Ю. Янов., І, 1954, 62); // кому, чому, до кого — чого. Відношення, причетність. — Яке вам діло до мого життя й до моїх грошей? Не ви мені їх дали! — сердиться Карпо (Коцюб., І, 1955, 302); Жилося трудно і свинопасом, і чабаном.. Кому там діло — чи він наївся, чи він голодний (Головко, II, 1957, 389).

4. розм. Що-небудь важливе, істотне, потрібне. — Ти кажи діло, а то квакаєш, як ворона (Мирний, І, 1954, 294).

5. рідко. Те, що відбулося; те чи інше явище. Слухайте ж, як було діло (Вовчок, VI, 1956,261); Ні, не соромно нам оглянутися на діла давно минулих днів (Довж., III, 1960, 79).

6. рідко. Справа, що підлягає адміністративному або судовому розглядові. Комісія розібрала діло вербівських селян і звеліла наділить їх кращою землею (Н.-Лев., II, 1956, 261); // Зібрання документів, що стосуються якоїсь справи або особи. — Прокурор не буде з ними демократію розводити.. Він одразу заведе діло номер такий-то, підшиє в нього першого папірця, а там уже само покотиться (Кучер, Трудна любов, 1960, 140).

7. заст. Промислове або комерційне підприємство.

◊ Бу́ти в ді́лі; Іти́ в ді́ло — використовуватися. — Ці апарати три роки тому були в ділі, але не довго послужили, не було путнього механіка (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 16); Вели́ке ді́ло, ірон. — про що-небудь незначне, пусте. А щука на своє хилила: Ет, вигадки! Велике діло — миші (Гл., Вибр., 1951, 107); Грі́шним ді́лом див. грі́шний; Ді́лом допомага́ти (прислу́жуватися) подавати конкретну допомогу. За Вашу ідею.. я завжди стояла і буду стояти, а наскільки прислужуся їй ділом, се залежатиме від моїх сил і талану (Л. Укр., V, 1956, 133); Ді́ло на мазі́ — робота, справа налагоджена, не затримується; Ді́ло [не] стої́ть за ким — чим — про причини затримки якої-небудь справи. —Ну, то за чим же діло стало? (Головко, II, 1957, 474); — За платою діло не стане, — сказав Юрій (Бурл., Напередодні, 1956, 14); Ді́ло роби́ти — працювати, робити що-небудь корисне. Сидить [пані], тільки очима поводить та вигукує: «Робіть діло! робіть! не лінуйтеся!» (Вовчок, 1, 1955, 29); Яке то трудне діло Кирилик робить; це не те, що телят перейняти… А це треба.. завчити і пам’ятати (Мирний, І, 1954, 152); До ді́ла — до речі, до ладу що-небудь; по суті. — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Л. Укр., III, 1952, 593); Зві́сне ді́ло див. зві́сний; І ді́лу кіне́ць див. кіне́ць1; Ка́їнове ді́ло чини́ти — зраджувати, вбивати. [Іван:] Радянська влада — кров нашої крові. Для неї і про рідного сина забудеш, коли цей син.. каїнове діло чинить… (Галан, І, 1960, 506); Куди́ твоє́ ді́ло — про щось гарне, незвичайне. Бачу, — він на пероні. Не у спецівці… в сірій кепці, з чемоданчиком — куди твоє діло! (Мур., Жила.. вдова, 1960, 66); Ма́ти ді́ло з ким — чим — вступати в які-небудь стосунки з ким-небудь, стикатися з кимсь, чимсь. Мені ніколи не доводилось мати діла з цензурою (Коцюб., III, 1956, 230); На ді́лі — практичною діяльністю, на практиці. Радянський Союз на ділі довів, що він прагне миру і ділового співробітництва з усіма країнами (Рад. Укр., 26.Х 1956, 1); Не бу́де ді́ла — нічого не вийде, марна справа. — Казала біла, що не буде діла! — підвівся Микола Йосипович (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 568); Не ва́ше (твоє́, його́ і т. ін.) ді́ло; Не ва́шого (твого́, його́ і т. ін.) ума́ (ро́зуму) ді́ло — вас (тебе, його і т. ін.) не стосується, ви (ти, він і т. і н.) не повинні втручатися. [Данченко:] Та воно начебто це й не ваше діло, пане… (Гр., II, 1963, 511); — Не твого ума діло! — гарикнула Текля і одвернулася (Кучер, Трудна любов, 1960, 272); Не ді́ло — не годиться. Так працювать не діло, пошкодиш і собі (Сос., І, 1957, 320); Нема́ (не було́ б) ді́ла — нічого не виходить, не вийшло б. Прикажчик нічого не розуміє і коли б не Андрій, не було б діла (Коцюб., II, 1955, 39); Ковалі мене до горна Підведуть — дивися, сила! Хай робота наша чорна. Та без неї нема діла (Ус., Листя.., 1956, 202); Нема́ ді́ла кому до кого-чого — не цікавиться хтось ким-, чим-небудь, не має ніякого відношення, ніяких справ. — Вас горне до себе наука,.. а до життя, до громадських справ — вам немає діла! (Мирний, 1,1954, 351); — Я думаю так,.. я один, і більш мені нема ні до кого діла (Л. Укр., III, 1952, 687); Не сті́льки того́ ді́ла — невелика, нескладна справа; Па́ном ді́ло — розкішно, безтурботно. Мірошник паном діло жив (Греб., І, 1957, 69); — Я б тоді паном діло зажив. Та де тобі, — більше б пана був.. Усе б у садку і сидів та овочі їв (Мирний, IV, 1955, 25); Те́мне ді́ло див. те́мний; Чо́рне ді́ло див. чо́рний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 304.