ДІЛЯ́НКА, и, ж.
1. Окрема частина земельної площі, використовувана з якоюсь метою, виділена за якою-небудь ознакою. Яка ланка, така й ділянка (Укр.. присл.., 1955, 359); Ліс складається, як правило, з окремих ділянок, які розрізняються своїм складом, ..віком або іншими ознаками (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956,17); Бригада кінчає розчищати стару ділянку каучуконосів, водночас досіває нову (Вол., Сади.., 1950,135); // Частина поверхні, площі чого-небудь. Вся шкіра, як і кожна найменша її ділянка, тісно зв’язана з усім організмом.., обміном речовин (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 6); При цьому кладуть грілку на ділянку шлунка (Лікар. рослини.., 1958, 104); // Відрізок чого-небудь, що має протяжність. На східній ділянці кордону була тривога (Чорн., Визвол. земля, 1959, 210); // Частина фронту, що є місцем дії якого-небудь військового з’єднання. Артилерія била по вузькій ділянці (Трип., Дорога.., 1944, 14).
2. перен. Галузь, сфера якої-небудь діяльності. В рішеннях XX з’їзду КПРС застосування електронних цифрових машин розглядається як одна з передових ділянок боротьби за науковий і технічний прогрес (Наука.., 12, 1957, 11); На жаль, в ділянці збирання і вивчення робітничого фольклору у нас зроблено ще мало (Рильський, III, 1956, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.