ДІЛЯ́ЦТВО, а, с. Вузький практицизм, при якому зневажається принципова, суспільно-політична сторона справи. Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Перчина у політичній обмеженості, в діляцтві, в зарозумілості (Рибак, Час.., 1960, 439).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 306.