ДІОРИ́Т, у, ч. Глибинна магматична кристалічна гірська порода сірого або зеленувато-сірого кольору; використовується як будівельний матеріал. Коли розплавлена маса, піднімаючись з глибин, не виходить на поверхню, а охолоджується і кам’яніє в земній корі, утворюються інтрузії, що складаються з таких кристалічних порід, як граніт, діорит та ін. (Про вулкани.., 1955, 16); На скелі, де ламають діорит, За темною грядою Аю-Дага, Розташувала давня грецька сага Храм Артеміди (Зеров, Вибр., 1966, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 307.