ДІРКОПРОБИВА́Ч, а́, ч. Прилад, яким пробивають дірки. Для навощування на рамки штучної вощини на пасіці треба мати луджений дріт.. та діркопробивач, що ним пасічник пробиває дірки в рамках, крізь які протягує дріт (Бджільн., 1956, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 307.