ДІЄ́ТА, и ж. Певний режим харчування здорової або хворої людини. Безпомічність змусила графа до правильного життя, до дієти (Фр., VII, 1951, 12); Їй потрібна була сувора дієта (А.-Дав., За ширмою, 1963, 216).
На діє́ті — на певному режимі харчування. [Ага:] Я на строгій дієті (Корн., II, 1955, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 301.