ЕВФОНІ́Я, ї, ж. Розділ поетики, який вивчає звукові засоби та звукову організацію мови художніх творів, зокрема віршів; // Побудова художнього твору щодо його звучання, милозвучності. Пильна увага до ритміки, строфіки, евфонії вірша була властивою Тичині, починаючи з перших його творів (Поезія.., 1956, 137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 453.