ЕКВІВАЛЕ́НТ, а, ч.
1. книжн. Щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати. Ріоліт — це вулканічний еквівалент граніту (Курс заг. геол., 1947, 65).
2. ек. Товар, який виражає вартість інших товарів і на який вони обмінюються. Якщо обмінюються товари або товари і гроші рівної мінової вартості, тобто еквіваленти, то, очевидно, ніхто не добуває з обігу більшої вартості, ніж пускає в нього (Маркс, Капітал, т. 1, кн. І, 1952, 162).
3. хім. Вагова кількість елемента, що сполучається з вісьмома ваговими частинами кисню (з 1,008 ваговими частинами водню) або заміщає їх у сполуках. Мета з’їзду була домовитись про такі найважливіші поняття хімії, як еквівалент, атом, молекула та інші (Цікава хімія, 1954, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 455.