ЕКВІЛІБРИ́СТ, а, ч.
1. Цирковий артист, який займається еквілібристикою (у 1 знач.). Хлопці з захопленням спостерігали гімнастичні вправи акробатів, виступи еквілібристів, жонглерів (Добр., Ол. солдатики, 1961, 158).
2. перен., ірон. Про надзвичайно кмітливу, хитру, спритну людину.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 455.