ЕКСПРОПРІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех. Піддавати експропріації. Артилерист розповідав про те, як їх дивізіон.. допоміг селянам оцей самий маєток експропріювати (Головко, II, 1957, 541); Гроші на це [допомогу злидарям] він [Г. І. Котовський] експропріював у поміщиків та в царській скарбниці (Смолич, V, 1959, 29); Громадянська війна насильно експропріює, відразу і насамперед, банки, фабрики, залізниці, великі сільськогосподарські маєтки і т. д. (Ленін, 23, 1950, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 464.