ЕКСТАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до екста́з; // Який виражає екстаз. Шалений сміх Нартала покривається голосним екстатичним співом християн (Л. Укр., II, 1951, 434).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 465.