ЕКСТЕНСИ́ВНИЙ, а, е, книжн. Пов’язаний лише з кількісним (без поліпшення якості) збільшенням; протилежне інтенсивний. Україна за роки Радянської влади з країни екстенсивного сільського господарства перетворилась на могутню країну інтенсивного господарства (Довж., III, 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 465.