ЕЛАСТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. еласти́чний. Папір від старості втратив еластичність і чіплявся до пальців, як вата (Вільде, Сестри.., 1958, 25); Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть (Коцюб., III, 1956, 165); * Образно. — Вони [слова «от», «атож», «авжеж» і т. п.] надають мові розмовної інтонації і утворюють еластичність фрази (Донч., VI, 1957, 631).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 466.