ЕЛЕКТРОЛІ́Т, у, ч. Хімічна речовина, яка служить провідником електричного струму і розкладається при його проходженні. Через те що кислоти, луги і солі в розчині добре проводять електричний струм, їх називають електролітами (Хімія, 9, 1956, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 469.