ЕЛЕКТРОІЗОЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. Покривання провідника матеріалами з великим електричним опором для запобігання розсіюванню і втратам електричної енергії, а також для безпеки. Ситалові емалі.. особливо ефективні для електроізоляції і герметизації сплавів, які працюють при підвищених температурах (Веч. Київ, 1.ХІ 1974, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 681.