ЕЛЕМЕНТА́РНО. Присл. до елемента́рний 2; // у знач, присудк. сл. Надто спрощено, обмежено, поверхово. —Знаю, знаю, знаю, знаю! Чувала тисячу разів! Нудно. Елементарно. Годі (Л. Укр., III, 1952, 701).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 474.