ЕМБОЛІ́Я, ї, ж., мед. Перенесення кров’ю або лімфою частинок, які викликають закупорку судин; // Закупорка кровоносних судин цими частинками. Слід пам’ятати, що внутрішньовенні вливання зв’язані з можливістю розвитку повітряних емболій, тобто попадання повітря в кровоносне русло, тому перед введенням голки у вену необхідно повністю звільнити шприц від пухирців повітря (Заг. догляд за хворими, 1957, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 476.