ЕМПІРІОКРИ́ТИК, а, ч. Послідовник, прихильник емпіріокритицизму. Ленін також розкрив реакційну суть поглядів емпіріокритиків на суспільство, показавши, що емпіріокритики є найлютішими ворогами наукового пояснення законів суспільного розвитку (Біогр. Леніна 1955 102).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 478.