ЕНДЕМІ́Я, ї, ж., спец. Постійне існування та періодичне поширення деяких інфекційних хвороб у певній місцевості за відповідних умов. Вірусний грип може поширюватися на великих територіях.. Якщо ж він обмежений невеликими вогнищами, то говорять про ендемію (Хвор. дит. віку, 1955, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 479.