ЕНЦИКЛОПЕДИ́СТ, а, ч.
1. книжн. Людина, яка має енциклопедичні знання.
2. Представник групи передових французьких мислителів, які об’єдналися навколо «Енциклопедії», що видавалася в кінці XVIII ст. за редакцією Д. Дідро і Ж.-Л. д’Аламбера, а також той, хто поділяє їх погляди. Платон Петрович був освічений і начитаний, як і його батько, котрий.. сповняв свою бібліотеку творами енциклопедистів (Н.-Лев., І, 1956, 619); Прекрасну характеристику історичного значення енциклопедистів дав свого часу Енгельс (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959,433).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 481.