ЕРЦГЕ́РЦОГ, а, ч. В Австрії та Австро-Угорщині — титул наступників престолу династії Габсбургів; особа, що мала цей титул. Головнокомандуючим союзною армією в північній Італії було призначено молодого й недосвідченого у військових справах австрійського ерцгерцога (наступника австрійського імператора) (Іст. СРСР, II, 1957, 94); Не вінок поета, а корону українського королівства мріяв надіти на свою голову нащадок ерцгерцога (Стельмах, II, 1962, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 486.