ЕСТРА́ДНИЙ, а, е. Який виступає на естраді. Пораненим [у госпіталях] потрібен спокій, відпочинок і скорше виступи естрадних акторів, аніж сива, припала порохом старовина (Кучер, Чорноморці, 1956, 85); // Признач. для виконання на естраді. Слабеньке сопрано механічно.. виконувало — саме виконувало, а не співало — естрадну пісеньку про кохання (Дмит., Наречена, 1959, 185).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 489.