ЕТИКЕ́ТКА, и, ж. Ярличок на чому-небудь для визначення назви предмета, ціни і т. ін. Володя крутив банку в руках, розглядаючи наліплену на неї етикетку японської консервної фабрики (Донч., III, 1956, 287); Тара, в якій зберігаються отрути, повинна мати етикетки із зазначенням на них назви отрути (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 490.