ЖА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Те саме, що жалі́тися. Він жалувався на біль у боці, в грудях, кашляв і сох (Фр., VIII, 1952, 385); Інші жалувались то на їду, то на те, що зле спали (Кобр., Вибр., 1954, 201); Панич їздив жалуваться і до найстаршого (Стор., І, 1957, 113); [Бурлака:] До якого страху довів [старшина] людей: ніхто не хоче везти мене в город, знаючи, що я поїду жалуваться начальству на старшину! (К.-Карий, І, 1960, 58).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 506.