ЖАРИ́СТИЙ, а, е, діал.
1. Який горить без полум’я; який дає багато жару (у 1 знач.).
2. Який має колір жару; яскраво-червоний. Небо.. було засіяне зорями, а між ними місяць жаристий (Коб., II, 1956, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 509.