ЖЕВЖИКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Схожий на жевжика, який має ознаки жевжика (у 1 знач.). До Семена дорогою пристали.. двоє жевжикуватих акторів (Ільч., Серце жде, 1939, 170); В супроводі двох чеченців незабаром заявився жевжикуватий помічник управителя (Гончар, Таврія.., 1957, 114).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 518.