Що oзначає слово - "жемчуг"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЖЕ́МЧУГ, у, ч., рідко. Дорогоцінна перламутрова речовина у вигляді зерен білого, рожевого, жовтуватого, зрідка чорного кольору, яку добувають з черепашок деяких молюсків; перли. [Лінкей:] Без ліку злота я надбав І самоцвітів назбирав.. Найкращий жемчуг-жемчужок Візьми собі для сережок (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 366); // Вироби, прикраси з цієї речовини. Накинула на себе небога свитину та й пішла, як була убрана на весіллі, в жемчузі, в дукачах і самоцвітах (Стор., І, 1957, 40); * У порівн. І кожний крок мій з квіточки, з билини Краплисту росу, мов жемчуг, трусив (Фр., XIII, 1954, 175).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 519.