ЖЕНОНЕНАВИ́СНИК, а, ч., книжн. Чоловік, який не любить жінок, уникає їх. Стахурський з подивом звів очі на старого женоненависника, але Микифор Петрович спокійно зустрів його здивований погляд (Вітч., 6, 1947, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 519.