ЖЕНЬШЕ́НЬ, я, ч. Багаторічна трав’яниста рослина, корінь якої використовується як важливий лікувальний засіб. Щороку наприкінці літа сотні людей у Північно-Східному Китаї і Північній Кореї йдуть в тайгу шукати чародійний корінь женьшень Укр., 2, 1956, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 519.