ЖЕРЕБ’Я́, я́ти, с. Маля кобили; лоша. Жереб’я схопилося, потрусилося, і заявився з нього прекрасний Татош (Калин, Закарп. казки, 1955, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 520.