ЖИВИ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. біол. Який використовується для підживлення рослин, який живить живі організми. В результаті тривалих шукань і дослідів.. стали широко застосовувати спосіб виготовлення живильних кубиків безпосередньо в парниках (Колг. село, 15.1 1955, 3); Обмін речовин — це складний процес, що включає в себе засвоєння живильних речовин, їх розщеплення на складові частини, всмоктування останніх і оновлення за їх рахунок організму (Наука.., 7, 1958, 19).
∆ Живи́льне середо́вище, біол. — середовище, яке застосовується для вирощування живих організмів, розмножування їх. Мікробів вирощують штучно на спеціальних живильних середовищах (в лабораторних умовах) (Підручник дезинф., 1953, 28).
2. техн. Який забезпечує чим-небудь необхідним для нормальної дії. Заміна трифазних двигунів, застосовуваних тепер на електротракторах, однофазними значно спростить конструкцію живильного кабеля, що дасть істотний.. ефект (Наука.., 3, 1956, 13).
∆ Живи́льний насо́с, техн. — насос, який служить для подавання води під тиском у паровий котел.
3. перен. Який сприяє зростові, розвиткові чого-небудь. Живильним джерелом його задирливої, веселої молодості був його народ і народний побут (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 159).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 524.