ЖИВОПИСА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. живописа́ти. Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль; у мінливому письменник [Л. Толстой] вміло показує стале, типове, яке зрештою і визначає оцінку персонажа (Рад. літво, 1, 1961, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 683.