ЖИВОСИ́ЛОМ, присл., розм. Всупереч чиєму-небудь бажанню; насильно, силою. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Вовчок, І, 1955, 202); Люди живосилом відірвали Мар’яна від дружини (Стельмах, Хліб.., 1959, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 527.