ЖИ́ВІСТЬ, вості. ж. Абстр. ім. до живи́й 2. Малі чорні очі [чоловіка] мали живість ящірки (Фр., V, 1951, 9); Використання прямої мови надає пісні живості, динамічності (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 525.