Житов’я́, в’я́, с.
1) Житье. Левч. 40.
2) = Жилище. На усю садибу їх, на усе житов’я пала пустиня. МВ. (О. 1862. І. 97).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 486.
Що oзначає слово - "житов'я"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.