ЖИТТЄ́ВІСТЬ, вості, ж,
1. Здатність живого організму зберігати, підтримувати своє життя. Життєвість бульб і характер процесів, які в них відбуваються, багато в чому залежать від умов зберігання (Колг. Укр., 1, 1954, 28); Дуже важливою корисною дією різнорідного підбору [кнурів і маток] є підвищення життєвості потомства (Свинар., 1956, 90).
2. Здатність існувати, розвиватися. Економічне вчення Маркса є найбільш глибоким і всебічним, воно блискуче довело на практиці свою величезну життєвість (Наука.., 5, 1958, 3); Сила і життєвість суспільного ладу визначається його здатністю задовольняти постійно зростаючі матеріальні й культурні потреби народу (Ком. Укр.,9, 1961, 25).
3. Близькість до життя. Життєвість завжди є в мистецтві умовою і супутницею справжніх художніх удач (Про багатство л-ри, 1959, 165).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 534.