ЖОВТЕ́ЦЬ-ПШІ́НКА (~ тцю́— ~ ки), ж. (Ranunculus Fісаrіа L.). Багаторічна трав’яниста рослина родини жовтцевих, що росте на вологих місцях, цвіте жовтим цвітом; в медицині використовується як засіб проти цинги. Соковиті листки жовтцю-пшінки мають їдкий і трохи отруйний сік, який захищає рослину від травоїдних тварин (Практ. з систем. та морф. рослин, 1955, 106).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 540.