ЖОВТОГРУ́ДИЙ, а, е. З жовтими грудьми. З просіки, почувши кроки, зривається жовтогруда вівсянка, сідає на гілку (Стельмах, Хліб.., 1959, 256).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 541.