Що oзначає слово - "жоліб"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


Жо́ліб и жо́лоб, ба, м.

1) Желобъ, желобокъ.

2) Корыто. Шух. І. 185. Візьме тебе за повода і приведе до жолоба, ой дасть тобі вівса-сіна. Н. п. Жолоби викотили з нової комори. Шевч. 112. Насипали три жолоби грошей. Рудч. Ск. II. 142.

3) Выдолбленный дубовый пень, въ который вдѣлано дно, но въ днѣ пробиты дыры; вставляется въ полевой родникъ: вода изъ послѣдняго проходить сквозь дыры въ днѣ и стоитъ въ пнѣ, не смѣшиваясь съ иломъ. Черниг. у.

4) Въ ручной мельницѣ гончара: желобокъ, по которому размолотый матеріалъ падаетъ изъ подъ жернова. Шух. I. 261.

5) Въ терлиці: пространство между боками въ которое опускается мечик. Шух. I. 147.

6) Глубокая и узкая долина. Їдьмо жолобом. Н. Вол. у. Ум. Жолобо́к, жолобо́чок. Кринички-жолобки. Левиц. І. 197. У коморі стоять три жолобки. Рудч. Ск. II. 142.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 490.