Жупа́ння, ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання. Чуб. V. 340.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 492.
Що oзначає слово - "жупання"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.