ЖУРАВЛИ́ЦЯ, і, ж. Самка журавля; журавка. А ще вище довгими ключами пливли журавлі з журавлицями (Довж., Зач. Десна, 1957, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 548.