Що oзначає слово - "з'єднуватися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


З’Є́ДНУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., З’ЄДНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Збиратися в один колектив, гурт і т. ін.; об’єднуватися, згуртовуватися. Корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід (Гончар, II, 1959, 372); Схотілося всім партіям з’єднатися та виробити проблему для спільних виборів (Коцюб., III, 1956, 150); Як спільно й здружено в однім чутті любові З’єдналися брати — народи наші всі (Бажан, Роки, 1957, 217); // перен. Бути, ставати зв’язаним з ким-небудь певними відносинами, почуттями і т. ін.; зближуватися. — Вийми з мене моє серце і вклади в мене своє серце, щоб ми з’єднались навіки (Н.-Лев., IV, 1956, 234); — Невже ви думаєте, що досить любитися, щоб уже й з’єднатися? (Л. Укр., III, 1952, 698).

2. Скріплюватися, зв’язуватися одне з одним (про деталі, кінці і т. ін.). — Прощайте! Як двом кінцям цієї шаблі не з’єднатися в одно, так і нам, товариші, більше не бачитись на цьому світі! — І кинув Бульба уламки шаблі на землю (Довж., І, 1958, 274); Різнокольорові ліхтарики з’єдналися докупи, утворивши ніби повітряний ярус вогняних кавунів і динь (Досв., Гюлле, 1961, 66); // Прикладатись одне до одного, стискуючись (про пальці, руки). Олександр Палійчук змовницько подивився на невідомого, і той скинув окуляри, допитливо поглянув на Поляруша, простягнув йому темну, проклепану мозолями руку, вона з’єднується з Мар’яновою, і чоловіки відразу відчувають силу один одного (Стельмах, І, 1962, 181).

3. Сполучатися з чим-небудь або між собою. Вагон був маленький, купе з’єднувалося одне з одним (Ю. Янов., І, 1958, 555); В цю мить — з’єднались річка і канал (Мур., Ідуть.., 1951, 118); // Зв’язуватися з ким-небудь по телефону, телеграфу, радіо.

4. Змішуватися з чим-небудь, приєднуватися до чогось. Густий оріховий настій піднімався над теплою землею і з’єднувався з хвилями прив’ядаючих лісових соків (Стельмах, На.. землі, 1949, 555); * Образно. З вулиці долетіла червоноармійська пісня.. і, з’єднавшися з теплими бризками вечірнього сонця, почала поволі затихати (Епік, Тв., 1958, 201); // Поєднуватися, суміщатися одне з одним.

5. тільки недок. Пас. до з’є́днувати 1-4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 563.