З’Ї́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., З’Ї́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док.
1. Зібгавшись, скорчуватися, ніби зменшуватись в об’ємі (про людей, тварин). Вона вся з’їжилась, немов поменшала, і припала до його грудей, як дитинка до матері (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 58).
2. рідко. Настовбурчуватися, наїжачуватися (про волосся, шерсть). Грива на його [лося] шиї з’їжилась, очі налились кров’ю (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 582.