ЗАБЕ́ЙКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., діал.
1. Замочити одяг, вимокнути. Онисько Артемович саме був на плантації [рису]. Вибрів з води, забейкавшись по пояс (Гончар, І, 1954, 479).
2. Плентаючись, забратися куди-небудь. Адже Кузьмін не тутешній, ..так і дивись, що заблукає на чужій землі, забейкаеться у непрохідні нетрі (Збан., Сес-пель, 1961, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 18.