ЗАБЕНДЮГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Притиснути прив’язаним зверху рублем снопи, сіно і т. ін. Сяк-так понакладали вози [снопами], забендюгували, ушнурували (Мирний, І, 1949. 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 18.