ЗАБІ́ДКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Почати бідкатися (у 1-3 знач.). Вони заметушились і забідкались, кинулись шукати Мелашку по монастирях (Н.-Лев., II, 1956, 336); — От морока, — забідкався ланковий, — зіпсували святковий день робочій людині! (Ю. Янов., II, 1954, 116); — Ну то як же ви там, мої дітоньки? — забідкалась старенька тітка, аж сльозу пустивши (Баш, Надія, 1960, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 22.